- спричинювати
- —————————————————————————————спричи́нюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
спричинювати
Смотреть что такое "спричинювати" в других словарях:
спричинювати — див. спричиняти … Український тлумачний словник
висококанцерогенний — а, е. Який володіє великою здатністю до появи злоякісних пухлин, спричинювати ракоутворення, онкогенез … Український тлумачний словник
гаптени — ів, мн. Хімічні речовини, що специфічно з єднуються з відповідними антитілами або лімфоцитами, але нездатні викликати утворення антитіл і спричинювати імунну відповідь … Український тлумачний словник
заіскрювати — ює, недок., заіскри/ти, ри/ть, док., перех. Спричинювати сяяння, переливання іскрами … Український тлумачний словник
заточувати — I ую, уєш, недок., заточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех., тех. Робити гострим; загострювати. II ую, уєш, недок., заточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) діал. Закочувати. 2) розм. Спричинювати втрату рівноваги. 3) розм. Заносити вбік … Український тлумачний словник
зчиняти — я/ю, я/єш, недок., зчини/ти, зчиню/, зчи/ниш, док., перех. 1) Робити, учиняти що небудь. || Викликати, спричинювати. 2) у сполуч. зі сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати тощо … Український тлумачний словник
крип — у, ч. Повільне зростання в часі пластичної деформації матеріалу при силових діяннях, менших за ті, що можуть спричинювати залишкову деформацію … Український тлумачний словник
обкурювати — юю, юєш, недок., обкури/ти, курю/, ку/риш, док., перех. 1) Обдавати, оповивати димом. 2) Діяти димом, газом, випарами чого небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. 3) Покривати сажею, кіптявою. 4) Спричинювати появу жовтизни на поверхні … Український тлумачний словник
облуплювати — юю, юєш, недок., облупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. облу/плять; док., перех. 1) Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. || Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття,… … Український тлумачний словник
обсушувати — ую, уєш, недок., обсуши/ти, сушу/, су/шиш, док., перех. Робити сухим, висушувати зовні, зокола. || Викликати, спричинювати висихання, випаровування рідини. Обсушити сльози … Український тлумачний словник
